шкварчати

шкварчати: -чу́, -чи́ш, недок.

1) тільки 3 ос., чим і без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню). || Тріщати, підсмажуючись (про страву). || безос. || розм. Сповнюватися тріском, шипінням і т. ін. || Про відчуття від надмірної дії жари чи морозу.

2) розм. Говорити приглушеним від злості, роздратування голосом.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

шкварчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зашкварчати — чи/ть, док. Почати шкварчати, шипіти з потріскуванням (зазвичай на вогні) … Український тлумачний словник
пошкварчати — чу/, чи/ш, док. Шкварчати якийсь час … Український тлумачний словник
шкварчання — я, с. Дія за знач. шкварчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
тріщати — I (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), тріскати, тріскота[і]ти; хрустіти, хрускати, хрущати, хрускотіти (про кістки, суглоби тощо); полускувати (злегка); шкварчати (про страву підсмажуючись) II ▶ див. боліти 3), сюрчати 1), торохтіти … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике